Це не є інвестиційною порадою. Надавана інформація призначена лише для освітніх і інформаційних цілей та не є рекомендацією щодо купівлі або продажу будь-якого фінансового продукту.
Леверидж у торгівлі акціями — це використання позичених коштів, щоб зайняти позицію більшого розміру, ніж зазвичай дозволяли б власні гроші трейдера. Трейдер вносить частку вартості позиції як депозит, а брокер позичає решту. Позиція поводиться так, ніби трейдер володіє всією сумою, а прибуток або збиток розраховується від повного розміру позиції. Гроші, які трейдер вніс, є єдиними коштами, що піддаються ризику, але дохід (позитивний або негативний) посилюється коефіцієнтом левериджу.
Базовий приклад
Трейдер має €10,000 на брокерському рахунку та хоче купити €30,000 акцій. Трейдер вкладає €10,000 власних коштів і позичає €20,000 у брокера. Позиція становить €30,000 у довгу, а грошові кошти трейдера є власним капіталом у цій позиції. Коефіцієнт кредитного плеча дорівнює 3:1, тобто позиція у три рази більша за грошові кошти трейдера.
Якщо акції зростають на 10%, вартість позиції становить €33,000, і трейдер має брокеру €20,000 плюс будь-які витрати на фінансування. Власний капітал трейдера дорівнює €13,000 мінус витрати на фінансування, що є 30% прибутком від початкових €10,000. Якщо акції падають на 10%, вартість позиції становить €27,000, а власний капітал трейдера дорівнює €7,000 мінус витрати на фінансування, що є 30% збитком.
Кредитне плече 3:1 підсилює рух на 10% до руху на 30% на грошові кошти трейдера. Підсилення працює в обох напрямах, і трейдер, який правильно визначив напрям руху акцій, отримує більший прибуток, ніж той, який би дав непозичений (без кредитного плеча) варіант. Трейдер, який помиляється щодо напряму, втрачає більшу суму.
Як брокер позичає гроші
Брокер позичає гроші під заставу грошових коштів трейдера та самої позиції. Гроші та позиція є забезпеченням за позикою, і брокер має забезпечений інтерес у обох. Якщо позиція рухається проти трейдера, власний капітал на рахунку зменшується, і забезпечений інтерес брокера стає більшою часткою рахунку. Якщо власний капітал падає нижче визначеного порогу (maintenance margin), брокер виставляє margin call.
Margin call — це спосіб брокера повідомити, що власного капіталу трейдера вже недостатньо, щоб підтримувати позику. Трейдера просять внести більше грошових коштів, закрити частину позиції або зробити обидва кроки. Якщо трейдер не реагує, брокер закриває позицію за найгіршою з доступних цін, фіксує збиток і стягує комісію.
Вартість позики
Позика не є безкоштовною. Трейдер сплачує ставку фінансування на позичену частину, і ця ставка опублікована на сторінці продукту брокера. Зазвичай вона на 2% до 4% вища за грошову ставку брокера та нараховується щодня. Вартість сплачується незалежно від того, зростає чи падає позиція, і це є відчутним «гальмом» для дохідності.
Вартість позики — найпоширеніша причина того, що позиції з кредитним плечем у довгостроковій перспективі показують гірші результати, ніж позиції без кредитного плеча. Трейдер, який утримує позицію з кредитним плечем 3:1 протягом року та отримує 10% валової дохідності на базовий актив, формує дохідність 30% × коефіцієнт кредитного плеча мінус вартість фінансування. Вартість фінансування становить 2% до 4% на позичену частину, що дорівнює 4% до 8% на грошові кошти трейдера. Вартість накопичується (складається), і її сплачують незалежно від того, виграє чи програє угода.
Коефіцієнт кредитного плеча
Коефіцієнт кредитного плеча — це розмір позиції, поділений на грошові кошти трейдера. Кредитне плече 2:1 означає, що позиція вдвічі більша за грошові кошти трейдера, а кредитне плече 5:1 означає, що позиція в п’ять разів більша за грошові кошти трейдера. Коефіцієнт кредитного плеча є множником до прибутку трейдера, і це найважливіший параметр у торгівлі.
Коефіцієнт кредитного плеча встановлюють Broker і регулятор. Broker визначає максимальне кредитне плече, доступне для інструмента, а регулятор встановлює максимальне кредитне плече, доступне для роздрібних трейдерів у юрисдикції трейдера. ESMA в ЄС обмежує роздрібне кредитне плече до 1:5 для основних акцій, що відповідає кредитному плечу 5:1 або початковій маржі 20%. FCA у Великій Британії має подібні обмеження. Offshore Broker можуть пропонувати вищий рівень кредитного плеча, але регуляторний захист є менш надійним.
Маржин-колл
Маржин-колл — це механізм брокера для керування позикою. Виклик спрацьовує на рівні підтримувальної маржі, який зазвичай нижчий за початкову маржу. Для великої американської акції з 50% початкової маржі та 25% підтримувальної маржі позиція відкривається із депозитом у €5,000 на позицію в €10,000, а маржин-колл спрацьовує, коли власний капітал трейдера падає до 25% від вартості позиції, тобто до €2,500.
Маржин-колл — це реальна подія з реальними наслідками. Трейдер, який не реагує на виклик, змушений закрити позицію за найгіршою з доступних цін, і збиток фіксується. Трейдер, який реагує на виклик, вносячи більше готівки, фактично робить ставку проти себе на програшну позицію, і «подвоєння ставки» рідко є правильним кроком.
Чесне використання кредитного плеча
Кредитне плече — це інструмент для короткострокових тактичних позицій, для хеджування та для ефективності капіталу. Трейдер, який використовує кредитне плече для довгострокового утримання, сплачує вартість фінансування протягом усього періоду утримання, і ця вартість є відчутним «гальмом» для прибутковості. Трейдер, який використовує кредитне плече для незахищеної спрямованої ставки, наражається на повну просадку за позицією, і просадка може бути більшою, ніж бюджет ризику трейдера.
Чесне правило полягає в тому, щоб розмір позиції визначати стопом і рахунком, а також використовувати будь-яке кредитне плече, необхідне для отримання правильної доларової величини ризику. Число кредитного плеча є результатом розрахунку розміру позиції, а не вхідним параметром. Трейдер, який може робити це послідовно, використовує кредитне плече правильно. Трейдер, який не може, використовує кредитне плече як за замовчуванням, і за замовчуванням рідко буває правильна відповідь.
Супутні ресурси
З чого почати
Якщо ви оцінюєте важіль для своєї стратегії, найкорисніша вправа — розрахувати доларовий ризик на рівні стопа та використати важіль, необхідний для створення цього ризику на невеликій позиції. У нашому порівнянні брокерів наведено доступний важіль у кожного брокера та регулятора, який наглядає за рахунком; разом вони показують, що саме є на столі, перш ніж ви відкриєте позицію.