Це не є інвестиційною порадою. Надавана інформація призначена лише для освітніх і інформаційних цілей та не є рекомендацією щодо купівлі або продажу будь-якого фінансового продукту.
Керування кредитним плечем — це не про вибір найвищого множника, який пропонує Broker. Найвищий множник — це найшвидший спосіб стерти рахунок, а трейдер, який сприймає кредитне плече як налаштування за замовчуванням, а не як розрахований вхід, використовує його навпаки. Керування кредитним плечем означає підбір розміру позиції за стопом і станом рахунку, утримання позиції лише стільки, скільки цього вимагає стратегія, та усвідомлення, що вартість кредитного плеча (фінансування, ризик гэпів, компаундинг) є реальною й постійною.
Механіку можна опанувати за один день. Саме дисципліна відрізняє трейдерів, які зберігають свій капітал, від тих, хто цього не робить.
Встановіть ліміт ризику на кожну угоду
Перший крок — письмовий ліміт ризику. Більшість професійних менеджерів ризику обмежують ризик однієї угоди на рівні 1–2% від власного капіталу рахунку. Трейдер із рахунком у €10,000 і лімітом 1% може втратити €100 на будь-якій окремій позиції. Ця цифра не підлягає обговоренню, а розмір позиції розраховується «назад» від ліміту та відстані до стопа, а не «вперед» від доступного кредитного плеча.
Ліміт ризику змушує зменшувати розмір позиції, коли зростає волатильність і розширюється стоп. Ліміт 1% на стоп із шириною 5% дозволяє позицію на €2,000. Той самий ліміт 1% на стоп із шириною 1% дозволяє позицію на €10,000. Трейдер не підбирає значення кредитного плеча; значення кредитного плеча — це те, що забезпечує правильний доларовий ризик на рівні стопа.
Розрахуйте фактичне плече, яке вам потрібно
Плече, яке вам потрібно, — це розмір позиції, поділений на власний капітал рахунку, а не навпаки. Позиція на €2,000 на рахунку €10,000 — це 0,2× плеча. Позиція на €10,000 на тому самому рахунку — це 1× (без плеча). Позиція на €20,000 — це 2×. Число, яке пропонує Broker (5×, 10×, 30×), — це верхня межа, а не ціль.
Трейдер, який використовує максимальне доступне плече для кожної позиції, бере найбільшу позицію, яку рахунок може підтримати, а найбільша позиція — це та, яка найімовірніше призведе до margin call. Трейдер, який використовує лише те плече, яке вимагає позиція, бере позицію, яку передбачає стратегія, і розмір позиції визначається відповідно до ліміту ризику та стопа.
Тримайте лише стільки, скільки вимагає стратегія
Леверидж має витрати на утримання. Вартість — це ставка фінансування на позичену частину, яка нараховується щодня; за один день вона невелика, але стає відчутною для позиції, яку тримають місяцями. Щорічна ставка фінансування 6% для позиції з левериджем 2× означає 3% щорічного «просідання» (drag) на капітал трейдера, і це «просідання» накопичується разом з іншими витратами стратегії.
Чесна відповідь така: тримайте позицію протягом періоду, на який була розрахована стратегія, і сплачуйте витрати на фінансування лише за цей час. Дей-трейд використовує леверидж протягом годин і сплачує вартість за один день. Свінг-трейд використовує леверидж протягом днів і сплачує вартість за дні. Довгостроковому інвестору зазвичай слід використовувати менший леверидж або не використовувати його взагалі, адже витрати на фінансування за роки є суттєвими.
Використовуйте стопи та дотримуйтесь їх
Стоп — це найважливіший інструмент контролю ризику на позиції з кредитним плечем. Стоп визначає доларовий ризик на момент входу, а саме доларовий ризик є тим, від чого розраховується розмір позиції. Трейдер, який відсуває стоп далі після того, як позиція вже відкрита, більше не торгує за планом; він торгує надією.
Стоп слід розміщувати на рівні, який відповідає точці недійсності (інвалідизації) стратегії, а не на рівні, який відповідає бажаній втраті трейдера. Трейдер, що торгує пробій, ставить стоп нижче рівня пробою. Трейдер, що торгує відскок/повернення до середнього, ставить стоп вище нещодавнього максимуму. Рівень визначається ціновою динамікою, а не апетитом трейдера до ризику.
Уникайте поведінкової пастки
Поведінкова пастка — це та частина керування кредитним плечем, яку не може виправити жоден Broker. Трейдер, який у прибутку на позиції з кредитним плечем, неохоче фіксує прибуток, бо дохід здається малим порівняно з кредитним плечем. Трейдер, який у збитку, неохоче приймає збиток, бо збиток здається великим. У результаті позиція утримується надто довго в обох напрямах, і позиція піддається примусовому закриттю в найгірший момент.
Виправлення є механічним. Трейдер встановлює ціль і стоп-ордер на рівні входу, і трейдер виходить, щойно спрацьовує будь-що з них. Трейдер не скасовує план, тому що ціна рухається в правильному напрямку, і трейдер не скасовує план, тому що ціна рухається в неправильному напрямку. План — це план, і план є єдиним захистом трейдера від власної поведінки.
Дотичні ресурси
З чого почати
Якщо ви розбираєтеся, як керувати кредитним плечем у торгівлі, найкорисніший перший крок — записати ліміт ризику на кожну угоду, розрахувати розмір позиції за стоп-ордером і порівняти розраховане кредитне плече з тим, що пропонує ваш Broker. У нашому порівнянні Broker наведено максимальне кредитне плече та ставку фінансування в кожного Broker, які разом показують, якою буде вартість утримання позиції, перш ніж ви її відкриєте.